Віктор Романинець - Вишиванка

Сорочку виший, тільки не сльозами,
А щастям візерунки уклади.
Такими, як пісні, що чув від мами
Мене в життя з порога повели.

Яскраво, не сумними кольорами
Дай неба синь та золота ланів,
Пташиний спів барвистими нитками,
Любові дай, щоб бракувало слів.

Щоб сльози ті, що на сорочку впали
Багряним квітом рясно додались
Магічні взори, як душевні рани
Назавжди в моє серце запеклись.