Teslenko - Щоб Ти Сказав?

Щоб ти сказав людині, якої вже немає?
Чи плакав би, зустрівши її на вокзалі?
Віддав би ти за неї усі свої медалі?
Чи просто би сидів у самотній залі?
Щоб ти сказав людині, якої вже немає?
Чи жартував би жарти свої невдалі?
Не відпускав би руку на відстані тривалі?
Навчився б цінувати і не бігти далі?
Втрати, втрати, трапляються в кожного в житті
І як не здати?
Лиш треба вставати і далі йти
В якийсь момент ти розумієш, що за двох лиш ти
Шукатимеш знайомі руки, та їх не знайти
І скоєнні мною помилки
Ведуть між собою поєдинки
На згадку тепер лише знімки
Немов чорно-білі картинки
Нестача твоєї підтримки
І мною забуті хвилинки
У моїй душі тебе дірки
За ті необдумані вчинки
Привіт ну як там на небі?
Я дуже сумую, не вистачить слів
Ти знаєш бракує тут тебе
І сказати важливе, на жаль, я не встиг
Лиш спогади гріють тепер мою душу
Частинки живого у ній
І наше життя я за двох прожить мушу
У світі де вже нема мрій
Єдине, що зараз мене тут тримає
Gm
Обіцянка жити тобі
Для інших воно все ж триває
Для мене воно наче сніг у вогні
І хай в час останній тебе я побачу
І знову почую твій сміх
Я маю надію, мене ти пробачиш
За те що тебе не зберіг