Анна Трінчер - Зі смаком вишні

Світ лунає а в мені тиша
Нарешті
Я не чую інших голосів окрім свого
Ні шуму людського осуду
Ні відголосків минулого
До біса
Набридло бути хорошою
Занадто довго моя любов
Прикрашала всіх
Окрім мене
Я втрачала себе
Я не чую інших голосів, окрім свого.
Ні шуму людського осаду, ні відголосків минулого.
Добійся, не мридла, бути хорошою.
Занадто довго моя любов прикрашала всіх.
Окрім мене, я втрачала себе.
Шукала, знайшла, знайшла, знайшла, знайшла, знайшла, знайшла, знайшла.
Занадто довго моя любов прикрашала всіх.
Окрім мене, я втрачала себе.
Шукала, знаходила, втрачала, і все поколо.
Тож, прайевно познайомитися,
Аню.
З тобою розірву всі грані, а може з іншим.
Часи святіють забуграні, давай оближемо.
Дві частинки пабулками, цей смак повищений.
Час визнати свою темну сторону, витрати сльози. І нехай це буде моєю власною революцією.
Я більше не боюсь кохати, бути невіженою, відриватися наповну.
Жити тобі ж не ідеально, воно не приборкати.
Я мчу життєвою трасою, за своїми правилами, де вчора немає значення.
А сьогодні мій єдиний пункт призначення.