Вікторія Ватащук - Мене кохай

Чом час тебе забути не дає?
Спогад кожен раз в ту пору зве,
Аж бентежить серденько моє,
У той час, як любов серця єднала.
В нас небо було в розсипах зірок,
І до щастя нам лишавсь лиш крок.

Запитай у неба,
Хай розкажуть зорі
Про мою надію і любов.
Лише мене кохай,
Одну лиш в серці май,
Поклич — і я прийду, бо я люблю.

Приспів:
Тож знай — поклич, і я прийду до тебе в гай,
Сумніви розвію, так і знай.
Тільки ти завжди мене кохай, кохай!
Поклич — босоніж по хмарам я прийду,
З гір, на крилах вітру, прилечу,
Зорепадом в сни твої впаду.

2.
Знай: два крила в любові — я і ти,
Отже, разом нам в житті іти,
Щоб не звідать відчай самоти.

Де ти? Де? Відгукнись наперекір всьому!
Вір, прошу, лиш серцю одному —
Тільки серцю довіряй, йому.

Запитай у неба,
Хай розкажуть зорі
Про мою надію і любов.
Лише мене кохай,
Одну лиш в серці май,
Поклич — і я прийду, бо я люблю.

Приспів:
Тож знай — поклич, і я прийду до тебе в гай,
Сумніви розвію, так і знай.
Тільки ти завжди мене кохай, кохай!
Поклич — босоніж по хмарам я прийду,
З гір, на крилах вітру, прилечу,
Зорепадом в сни твої впаду.

Запитай у неба,
Хай розкажуть зорі
Про мою надію і любов.
Лише мене кохай,
Одну лиш в серці май,
Поклич — і я прийду, бо я люблю.

Приспів:
Тож знай — поклич, і я прийду до тебе в гай,
Сумніви розвію, так і знай.
Тільки ти завжди мене кохай, кохай!
Поклич — босоніж по хмарам я прийду,
З гір, на крилах вітру, прилечу,
Зорепадом в сни твої впаду.