Diana Glebova - Зорепад

Мої вітри несуть слова до тебе,
Не журись, бо я кохаю до неба.
До сих пір, хоч ти залишив попіл,
Замість мрій, що я стільки років.

Малювала про нас — тепер клята стіна,
Розділяє любов, розділяє тіла.
Катана ріже по серцю,
Краплі крові на тексті, та все обійдеться.

Я винесу все це, та без ран навряд чи,
Знайдеш іншу, та я буду краще.
Я можу без тебе, але не хочу,
Повернися до мене — досить снитись щоночі.

В зорепад я загадаю бажання наче востаннє,
В зорепад я загадаю кохання — твоє кохання.