EUGENY MANYAHIN - Темна Вода

Ох
Степом
Розлилася ніч, як холодна вода. Там, де
Сонце згасає, прокинеться доля руда.
Вітер шепоче імена, що затерли віки. Я
Чую їхній поклик крізь срібні ріки. Кров
Моя, вогонь, дух мій полин. В серці
Пульсує прадовній дзвін.
Темна вода, чиста душа, час зупинився,
Ніхто не поспіша. В ритмі землі, в танціней
Ми повертаємось до своїх кореней.
Ей
Замкни очі. Бачиш, тіні танцюють на
Стінах скель. Це не сон, це пам’ять, що
Немає осель. Ми відлуння грому, ми — від
Трави в цьому ритмі.
Ми вічно живі. Ой, летіли, дикі коні