ANDREY - ОднаКалина

Сумно, сумно, десь гримить,
Чорний дим над полем — світанок плаче.
Та крізь попіл проростала
Незламна калина і вірить у життя.
Мати сина вигляда, свічка не згасає,
Доки є надія,
А солдат крізь біль і вогонь береже
Дорогу, щоб вернутись додому.
Хай лунає пісня знов крізь сирі бурі,
Не здолати нам оркам,
Бо за кожен тихий дім, за дитячі сни
Стоїть незламне ЗСУ.
За одну калину, за вікно, за одну
Родину, за столом, за одну стежину, щоб
Додому йшла сама,
За одну любов на все життя, за одну
Журбу до забуття. І Україну — бо в нас
Ще її нема.
Ля-ля-ля-ляля,
Ля-ля-ля.